Сударыня, простите, Бога ради
Зато, что я о Вас совсем забыл…
В холодном неуютном Петрограде
Полгода в коме в лазарете был.
Истерзанный шрапнелью и убогий
От немощи своей. Как труп лежал…
Душа моя тогда стремилась к Богу,
Но от него я всё-таки сбежал.
Я вспомнил Вас. И вспомнив имя Ваше,
Я смерть переборол в себе и вот
Теперь мне и не чёрт, ни бог не страшен,
Такой выходит в жизни поворот…
Сударыня, надеюсь, между нами
Ещё осталась часть того огня,
Который не калеку с костылями
Согреет снова, а всего меня?
А если нет, то Бог тому судьёю.
Вам выбирать с кем под венец идти.
Быть может, правда, я его не стою,
Стоять не буду на его пути…
…Когда-нибудь потом в холодном Храме
На исповеди встретитесь Вы мне…
И не моими, в общем-то, устами
Вас Бог простит, сударыня, вдвойне…
Сергей Виноградов,
Россия
В настоящее время публикую стихи только на этом сайте. Считаю, что современному обществу поэзия не нужна. Тем более поэзия для души, а не ради денег. "Денежные поэты" давно переквалифицировались в поэтов- "песенников". Поэтому от сегодняшней попсы за очень редким исключением уши вянут!
Пишу как умею. Во всяком случае из души. А судить об её искренности - читателям... e-mail автора:petrovic1951@mail.ru
Прочитано 6970 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 3
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Mne uzhastno ne ponravilas fraza
Теперь мне и не чёрт, ни бог не страшен,
Такой выходит в жизни поворот…
Eto Hristianskiy sait ili net obyasnite o chem tut idet rech?
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
